Анна розповідає про себе:

«Мій шлях як інструктора зі скандинавської ходьби

Я давно чула про скандинавську ходьбу, але не до кінця розуміла цінність цієї програми. Водночас мені дуже бракувало аеробних навантажень. Як колишня гімнастка, я ніколи не любила бігати, тому почала шукати щось ефективне й комфортне саме для себе.

Ходьба здалася мені безпечним навантаженням для суглобів. А коли я дізналася про користь скандинавської ходьби — де під час заняття задіюється до 90% м’язів усього тіла — зрозуміла: це моє.

Моя історія почалася за місяць до пандемії. Я знайшла курс Першої української школи та поїхала в Київ. Це був останній офлайн-семінар для інструкторів — і я буквально заскочила в останній вагон.

Потім почався ковід, зали закрилися, і скандинавська ходьба стала для мене справжньою терапією.

Я займалася щодня, познайомила з палицями дуже багато людей. Але найцінніше — я займалася разом зі своїми батьками. Щодня ми їздили на стадіон і ходили разом.

З часом скандинавська ходьба почала набирати популярності в Івано-Франківську, і я можу з упевненістю сказати, що теж до цього дотична.

Заняття на свіжому повітрі покращують настрій і сон, наповнюють тіло теплом та енергією. А особливо глибокі результати — не лише фізичні, а й психоемоційні — ми отримали в роботі з групою родин загиблих воїнів. Я бачила, як змінюються люди з середини.

Сьогодні я продовжую проводити групові та індивідуальні заняття зі скандинавської ходьби.

Якщо ви шукаєте активність, яка підтримує тіло й душу — спробуйте скандинавську ходьбу.»

Бажаємо Анні натхнення, впевненості в кожному кроці та постійного розвитку в улюбленій справі. Нехай робота інструктора приносить задоволення, учасники — мотивацію й вдячність, а кожне тренування додає енергії, радості та нових досягнень. Успіхів, професійного зростання та гармонії в роботі й житті!